что такое глечик по украински
глечик
1 глечик
(жо́вті) гле́чики бот. — водяна́я ли́лия (жёлтая), кубы́шка
См. также в других словарях:
глечик — сущ., кол во синонимов: 2 • глек (5) • кринка (11) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Глечик — м. местн. 1. Глиняный горшок для молока; кринка. 2. Количество чего либо, вмещающееся в такой горшок. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
глечик — а, ч. 1) Те саме, що глек 1). 2) перев. мн. Рід рослин родини лататтєвих; купавка … Український тлумачний словник
глечик — [гле/чиек] ка, м. (ў) ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
глечик — а; м. Нар. разг. Глиняный горшок для молока; кринка … Энциклопедический словарь
ГЛЕЧИК — горшок. * Мы сбегали на базар, который уже закрывался, купили у солдата буханку черного хлеба, выпили у молочницы по глечику жирного молока. (В. Катаев. «Алмазный мой венец») … Язык Одессы. Слова и фразы
глечик — чеглик … Краткий словарь анаграмм
глечик — а; м.; нар. разг. Глиняный горшок для молока; кринка … Словарь многих выражений
глечик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
каміняк (камяник) — глечик, покритий полудою … Лемківський Словничок
ГЛЕЧИК
глечик м. местн. 1) Глиняный горшок для молока; кринка. 2) Количество чего-л., вмещающееся в такой горшок.
ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл — хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав (Черевань) із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); — Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав (Нюх), мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).
ГЛЕ́ЧИК, а, ч.
Мати загадала їй зібрати з глечика сметану та накришити сала (І. Нечуй-Левицький);
Метушливо кинулася [Груня] до печі, вийняла пахучий глечик пареного молока, що аж присмажилося (К. Гордієнко);
На тину красувалися горщик і два глечики (А. Шиян);
* У порівн. У других ніздрі, як наперсток, а в нього, мов навмисне, як глечики (О. Донченко).
2. тільки мн. Водяна рослина із плаваючими листками і великими жовтими квітками родини лататтєвих; латаття жовте.
Глечики цвітуть у червні – липні. Квітки жовті, пахучі, 4–5 см у діаметрі (із журн.);
Глечики ростуть у стоячих і з повільною течією водах: в ставках, річках, старицях, озерах – часто суцільними заростями (із журн.).
Банька, галадущик, гладишка, гладунець, гладуш, гладущик, глек, глечатко, глеченя, глеченятко, глечичок, горлач, дзбан, дзбаник, дзбанок, дзбанятко, жбан, жбанець, жбанок, жбанчик, жбанчичок, збан, збанка, збанок, збаночок, збаня, збанятко, корчага (глечик з вузьким горлом), кринка, криночка, куплянка, лагун (високий глек), лагунка
ГЛЕЧИК
ГЛЕ́ЧИК, а, ч.
Мати загадала їй зібрати з глечика сметану та накришити сала (І. Нечуй-Левицький);
Метушливо кинулася [Груня] до печі, вийняла пахучий глечик пареного молока, що аж присмажилося (К. Гордієнко);
На тину красувалися горщик і два глечики (А. Шиян);
* У порівн. У других ніздрі, як наперсток, а в нього, мов навмисне, як глечики (О. Донченко).
2. тільки мн. Водяна рослина із плаваючими листками і великими жовтими квітками родини лататтєвих; латаття жовте.
Глечики цвітуть у червні – липні. Квітки жовті, пахучі, 4–5 см у діаметрі (із журн.);
Глечики ростуть у стоячих і з повільною течією водах: в ставках, річках, старицях, озерах – часто суцільними заростями (із журн.).
Смотреть что такое ГЛЕЧИК в других словарях:
ГЛЕЧИК
глечик м. местн. 1) Глиняный горшок для молока; кринка. 2) Количество чего-л., вмещающееся в такой горшок.
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК
ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА ро. смотреть
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК
Банька, галадущик, гладишка, гладунець, гладуш, гладущик, глек, глечатко, глеченя, глеченятко, глечичок, горлач, дзбан, дзбаник, дзбанок, дзбанятко, жб. смотреть
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК
-а, ч. 1) Те саме, що глек 1). 2) перев. мн. Рід рослин родини лататтєвих; купавка.
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК
[hłeczyk]ч.dzbanek (для кави, чаю)
ГЛЕЧИК
Pitcher, ewer, jug, jar; (череп’яний) crockглечик для молока — milk jug
ГЛЕЧИК
імен. чол. родукувшин
ГЛЕЧИК
-а, ч. 1》 Те саме, що глек 1).2》 перев. мн. Рід рослин родини лататтєвих; купавка.
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК м. местн. 1) Глиняный горшок для молока; кринка. 2) Количество чего-либо, вмещающееся в такой горшок.
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК
ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл — хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав (Черевань) із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); — Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав (Нюх), мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).
Смотреть что такое ГЛЕЧИК в других словарях:
ГЛЕЧИК
глечик м. местн. 1) Глиняный горшок для молока; кринка. 2) Количество чего-л., вмещающееся в такой горшок.
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК
ГЛЕ́ЧИК, а, ч.1. Те саме, що глек 1.Мати загадала їй зібрати з глечика сметану та накришити сала (І. Нечуй-Левицький);Метушливо кинулася [Груня] до печ. смотреть
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК
Банька, галадущик, гладишка, гладунець, гладуш, гладущик, глек, глечатко, глеченя, глеченятко, глечичок, горлач, дзбан, дзбаник, дзбанок, дзбанятко, жб. смотреть
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК
-а, ч. 1) Те саме, що глек 1). 2) перев. мн. Рід рослин родини лататтєвих; купавка.
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК
[hłeczyk]ч.dzbanek (для кави, чаю)
ГЛЕЧИК
Pitcher, ewer, jug, jar; (череп’яний) crockглечик для молока — milk jug
ГЛЕЧИК
імен. чол. родукувшин
ГЛЕЧИК
-а, ч. 1》 Те саме, що глек 1).2》 перев. мн. Рід рослин родини лататтєвих; купавка.
ГЛЕЧИК
ГЛЕЧИК м. местн. 1) Глиняный горшок для молока; кринка. 2) Количество чего-либо, вмещающееся в такой горшок.
ГЛЕЧИК
Что такое глечик по украински
ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал. Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл — хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав (Черевань) із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); — Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав (Нюх), мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).
ГЛЕК, а, ч.
Є в глеку молоко, та голова не влазить (прислів’я);
[Голос Романюка:] Піди в льох і принеси добрий глек квасу. (О. Корнійчук);
Дев’ятсот років майже пролежав той глек, чекаючи на молодого аспіранта Гордія Отаву (П. Загребельний).
Глек – чудовий місцевий літній сорт груш, поширений у Вінницькій та Хмельницькій областях, переважно в присадибних насадженнях (з наук. літ.);
У багатьох садах є дерева дуже давніх сортів, які мають чудові на смак плоди (сорти глива, глек, дуля, малинівка та ін.) (із журн.).
глек
I
I. «слизь, гной», из *глькъ, родственного предыдущему.
II
II. род. п. глёка «глиняный горшок», южн., зап. (Даль), укр. глек, др.-русск. гълькъ, род. п. гълька, откуда через различные выравнивания глек, гольк; см. Срезн.; Преобр. 1, 125. Последние формы затрудняют сближение Бернекера (1, 310) с глей.